Це сумно і взагалі...жахливо мну тут жить.
Рішила точно - переїжджаю восени.
В травні теж хочу зганять хоч на тиждень - у друга день народження, найшла привід.
Зараз намагаюсь заробить гроші. Щось там шорхаюпо удалённой роботє.
Почала мислити українською мовою. Удалённа робота тільки російською .Писати просто неможливо .Все сплуталось.
Дуже скучаю за львовом..Сірість і смрад Запоріжжя вбиває. Цього разу я побачила все, щ отіки можна ін е можна: індастріали катакомби цитадель, двори будинки вулички, парки сквери.... Я їздила в Буковель..а у Львові ми кожен день щось чудили - гуляли веселились ,катались на санках в стрийському парку, кожен день кудись ходили..чимсь жили. Скучаю за моїми друзяшками. ніколи не думала що так можна зріднитись за 19 днів..Звісно з Вовкой і Юркой ми ще спілкувались півроку хоч трохи..але з іншими...
А з виду овни такі тру-панки...пофігісти..чудіки..
а насправді дивовижно добрів, неймовірно розумні люди...якім не впадло провести із Центру аж до стрийського Парку а потім вернутись на Балатон ( хто був у Львові знає - це практично пройти через все місто)). І все це пішкі. І ніколи жодної відмвои. І якщо ти загубилвсь десть - просто позвони, назви вулицю, і щось ще ,для орієнтиру .Через 10 хвилин хтось буде на місці - виведе винесе, проведе.
Я люблю своїх друзів. Я люблю це місто .Хтось назве це голим фанатизмом. Хай буде так.
Але мені просто там легше дихати, легше жити .Воно моє енергетично
Тут я загниваю .А там я чогсоь досягну .Обов"язково.
Може то є мій пафос. Але для мене Львів то дім.