Вчора помер перший декан мого факультету..людина, завдяки я вчилась безкоштовно, людина,яку не чіпали хабарі і гроші, людина, яка піклувалась про студентів і робила все щоб ми були ЛЮДЬМИ - ВОЛОДИМИР ДМИТРОВИЧ БУРЯК.
Той дивак, що роздавав нам на першому курсі зернятка зібрані на подвір'ї після того як ними посипали студентів на добрий шлях .Роздавав і казав щоб ми берегли їх...що вони нам принесуть удачу..і вони приносили..завдяки йому.
Говорив на лекціях дивакуваті речі про континуум множинності і архетипи...шуткував і був з нами нарівні. зайти в його кабінет було ніколи не страшно а радісно..він завжди літав десь у хмарах та ледве ти його витягав звідти і казав що у тебе проблема - він кидав все і помагав. Біг до ректора проректора ...він не був гордівливим і напищеним він був з нами нарівні...
Два роки назад він покинув свій пост бо хворів на онкозахворювання - в крові не було гемоглобіну. І ми так боялись за нього але він вилікувався...Факультет тим часом перетворився в невідомо що..деканом став богус який любить тіки одне - гроші і знущатись над людьми.
на випускному коли вийшов богус ми ледь аплодували а коли вийшов Буряк - зал встав...встав і аплодував...і він знав, я впевнена він знав що таке роблять тільки від чистого серця..стояв перед нами в білому костюмчику такий живенький...чудний і намагався танцювати нижній брейк...
а вчора він помер..від запалення легень.. б скупався в грудні в ставку...такий дитячий вчинок в 66 років..і такий Буряковський...
Боляче..всім нам дуже боляче..всі журналісти ЗІДМУ пам'ятають люблять і досі не вірить що янгола-охоронця нашого факультету більше нема...і немає слів щоб описати....хочеться тільки сказати: Володимир Дмитрович ми вас дуже любимо, ви нас зробили людьми, поміняли наші долі .Дякуємо вам за все. Ви - ВЕЛИКА ЛЮДИНА. І Ви завжди в наших серцях....

Знову відчула потребу чогось такого написати..просто чогось.
за вікном падає дощ, роботи останні дні нема....слава Богу знов включили інтернет...
мда на останні гроші сьодні сходила в Сільпо, купила якої-неякої їжі....
підсіла на серіал "как я встретил вашу маму" в озвучці кураж-бомбей...
А так...а в принципі кльово відсвяткувала Різдво ібо приїхала моя подруга з Запоріжжя і ми культурно розважались ( ковзанка на Площі Ринок, санчата в Стрийському парку, вертеп дивились)..правда потім все одно зайшли до Олега що мешкає на Площі..а тут мій малий як на зло получив зарплату...900 грн зникли за три дні але було весело. після чого сидячи в Пепіто (піцерія) і кушаючи піцу з мартіні ми з Малим рішили що починаємо жити як люди...
Блін, аж обідно, Малому 19 а він частіше веде себе доросліше ніж я...позорище я))
О ще подивилась серіал Шерлок..це перша інтерпретація Холмса окрім радянської яка мені сподобалась .дійсно кльово)) і Холмс класний. отаким він мені нра - молодим дивакуватим циніком)))
Всі друзі то на роботі то за кампом шпіляє...
все таки я не переношу самотність..мені тре щоб хтось був поряд.. хоча б сидів і мовчав як мій Малий і ми б просто дивились Футураму чи Саус Парк в українському перекладі))) але тільки не самій.
Наступного тижня має приїхати ще одна подруга з запоріжжя. Наша тонька, яку знає і любить вся моя компанія, так що буде весело і ми поїдемо в славське кататись на лижах ( тобто хто кататись а я просто дивитись ібо я ж ссикло ще те)))
Часто сняться друзі з Запоріжжя..найкраща подруга кожен день..ми уві сні постійно говоримо...блін мені моєї Бєлки дійсно не вистачає..просто говорити..говорити і говорити.
Але в запоріжжя я поїду аж на Пасху. Бо я його ненавиджу. Я рішила їздити двічі в рік - на Денчик моєї Бєлки і на Пасху .Бо ми завжди разом святкували її День Народження і завжди разом святили Паски ( ну зі свідомого віку звісно).
Дивно це..я дуже скучаю за людьми але від думки щ оя опинюсь в тому місті мене тіпає. та ще і пхатись в кращому разі 18 годин а в гіршому всі 24 години. ще і грошей там витрачаю нємєрянно .от як їздила на Бєлкін денчик поки побачилась з усіма ( добре хоч 19 чоловік уже було на її денчику) поки скрізь полазила...800 грн за 4 дні як не було .а це накладно скажу я вам .
Добре що існує нет, телефон скайп .так не відчуваєш відстані. Але іноді сумно без них. От як зараз...

От я у Львові))
живу на тОпольній. хто знає де це, то зрозуміє.
14 поверх. офігенний вид на місто..хазяїн живе мій в шафі0)
ага))
прикиньте він прорубав собі сходи з шафи в окридорі на 15 поверх, тобто з горища зробив квартиру, і отак от уходить в шафу...блін я перший раз офігела коли він туди попреся.
так що я живу сама, але вні ходить до себед одому через мій окридор
Але дядя начен орм)) А хаті є телик, великий балкон ,идван ,кухня нормлаьна, затишно, навіть пральна машина є..так що не помру. 900 за хату плюс 300 за комункалку. вийде менше буду платити менше, а поки що фіксовано.

вот..а так все окі..бачусь з друзями, гуляю от сокро матиму ноут візьмксь за роботу...
я щаслива, я дійсно щаслива0)
а зара сиджу в інтернет-клубі. тобто на укртелекомі, і ось рішила трошки повідомити як у мене справи.
Доречи ,Бестія. цікаво було б з тобою позноайомитись)) якщо маєш бажання, т кинь мені по умилу телефончик свій і скажи хоч я тебе насправді звуть)

От очг оя маю таку дурну звику..дружити дружити з людиною....нє не так...навіть все починається не з дружити а з " блін що за бдибіл" чи " що за дитя " чи " що за ботан"......потім через півроку, не менше наступає стадія " о тя дура була така класна людина, розумна, весела...балбалбал...і друг" а ще місяці чреез тр иАня влюблятися починає. Задоблало уже...а людина то уже пнривикла до дружби і нішог оне хоче..а мене то те мучить...вабсче карош...я себе уже убити готова, а все одно всьо постійно розвиваєтьсяп о одному сценарію..це вже твретє...мдя....

Чогось захотілось поставити пару офток з моря..не скажущ о відпочинок був зашибісь..але море то море..я його люблю)

кайф)




я на врешині світу)




кукуся)))


алея в феодосії до фонтану який учні айвазовськог опобудували на його честь


захід сонця з генуезької вежі яка в Феодосії, не Судаку!)


теж на негуезській вежі.. то схованки німців мДругої Світової, ото на чім я стою)

Знайшла отакий от запис за 2008 рік..і зрозуміла, що все на стіки змінилось ,що просто хочеться заново всьо написати...щоб потім ще через 2 роки побачити ще змніи..апотім ще ще і ще...
коротше ,менше з тим, почали.


ПРо мене Може хтось мені ще скаже, в тебе башня не здорова...Відповім я дуже просто: мені по*уй, я зі Львова!!!!

ПРо життя Я не здамся без бою!

ПРо майбутнє Ти запитаєш6 де мій дім? я відповім - мій дім львів)

Про ворогів Хай гавно пливе далі совїм шляхом .Якщ олюдина яку я вважала кращим другом рікн е може простити мені те, що я припинила з ним спілкування б овні мене довівд о ручки, то....хай гавн опливе своїм шляхом ,і щоб очі омї йог оінколи не бачили)

Про друзів У мене найкращі в світі друзі ,і тут і у львів. А ще я любл юмог оСпаніельчика, мою аньку, яку я в такому ж пості 2р оки назад писала у овроги .всеп омінялось бо...хай гавн опливе своїм шляхом)

Сьогоденняяк скрудж Магдак: заробляю і збираю, збираю, збираю)

Про завтрішнє Скоро я вернусь домів. нарешті. Назавжди.

Про харатертреба завязувати з істреиками..а так я янгол-охоронець моєї Львівської братії)
Кредо Наша жизнь держится на трёх китах: патриотизм, алкоголизм и пофигизм.
Жека Воробьёв. "Карибский кризис"

Про стосунки Всьо буде окей.)) я знаю)))
Подорож літа рідна до тошноти Феодосія)0 ми знвоу вернулись..любиме місто..хоч і дістало

Пісні літа Ден Назгул, Орігя праведників, Blind Guardian Nightfall, повстанські пісні, лицарський Херст Тартака ,Я на морі.

Виконавець літа Ден Назгул

речі літакомпютор, телефон

колір літа голубий

стихія літа сонце пече, річка тече, влітку на вулиці так гаряче

місце літа Моєї кращої подружки Бєлочки хата ,мій унверчик море

людина літа Бєлка, Вовка 9 по 5 годин кожен день зі лЬвовм тарндіти то вам не хухри-0мухри)

кохання літа та є тамо дин вуйко...але то так...захоплення)

надбання літа кицю новуд одмоу сьодні приперла....а так джосвід ,гроші, погляди, мораль...

час доби цілообово)))

одяг літа сарафан, позитивні штани, голубі шмотки
нові звички літа сидіти і працювати до 6 ранку ап оітм спати до 3х дня

настрій літа апрощай універ .Здрастуй рідний дім Львів)

Знаєте, я давно не писала..Просто не було часу..
І зараз я сиджу посеред ночі іп ишу 70 тис знаків рерайту по Гімалаям..я втомилася я задвобалася..мені набридло.
Всьо наче добре..Ну загубила дешеву, але улююблену сережку, розлилап иво куплене за останні гроші, загудила всю зарплату 1650 грн. Гроші ,які мали піти на переїзд .Які я скаладю на переїзд.
Обідно дуже обідно..але ж зароблю ще..І всь оначе ок..і через 2 тижні їдем на море з моєб самою кращою бєлкою її хлопцем і нашим другом...і зі Львова дзвонять кожен день говоримо годинами, сумують чекають.
Але чогось опустились руки. Втомилась..не встигаю.
Так хочетьсяя писати, прозу вірші..що не будть..просто писати.
А не переписувати іншими словами сатті про бетон, ландшафтний дизайн і двері....
Але ж треба. Бо я хочу доЛьвова. І я поїду восени .Назавжди.
хтось скаже що то блаж..сенс?
Сенс в тому що я відчуваю що там мій дім...прост омені тут душно тошно жити..так може це блаж..але ят ого хочу то моя мрія....
Мені потрібен цей переїзд .Бо я знаю ,Якщо я не поїдут о я буду працювати ,можлиов преїду в центр міста омжливо будуть діти..і так всьо звично просто..до смерті.
а я не хочу завжди жити в зП. я не люблю зп .Я хочу зробити хоча б один переворот. А там..мені здається що у львові щось вдастья...бо мені там добре бо мені там хочеться товрити і жИТИ.звісно ,переїжджати страшно ,тут всьо зично, тут друзі і мамця з бабцею. І родичі. Ттут мене завжди захистять. Але ж мені 22. То ж пора спробувати вижити самій, бо інакше я ніколи не подорослішаю по справжньому.
Страшно..дуже страшно. Але я маю спробувати.
Та чогось післят ог ояк загубила гроші почалась меланхолія, майже депресія - а якщо не вийде ,а якщо не зможу, а якщо не варто...якось так хріново.
Прост овтомилась впахувати. втомилась відмвляти осбі в гульках у сні. Втомилась тягтися за окпійки складати, складати складат їх...
Я не знаю ,чого то пишу зара..пожалітись..чи щось почути..а омже просто хочеться зрозуміти що мене тут хтось хоч ще пам"ятає))))
ПРосто..якось все раніше було простіше, легше..навтіь рік назад... а зараз універ закінчила, диплом в зубах .Доросле життя.
І що?....
Я бачу ще більш менш план до того момнету як сяду в потяг Запоріжжя-Львів..а що далі...я не знаю...мені 22 ,а уже нічого не хочеться робити.уже всьо набридло...
Хочеться якихось змін...позитивних і яскравих..а замість тог оя піду зараз дописувати 20тис про гемалаї ( добрн що хоч не бетон) до 6 ранку...

- вид району

- наша районарада

- типу центральног опарку і будинок клуьтури ( окрім цьог офонтану тавм дві лавочки .всьо)

- центральна алея. одна

- залишки дитячог огородка

- кафе подорозі в мою школу

- моя рідна школа

- це часний сектор, за школою. там немає гопніків і бидла. часний сектор - номральна частиан мого району

- а за часним счектором Дніпро . Це зветься лягушатник. вода майже стояча. купатись гидко але весною посидіти можна)

- пустир біля мого дому..вдалині видніється школа біля якої я живу



- мій двір. наш магазин ,як ми йог озвем

- дорога до моєї кращої подруги..
центральна вулиця району

- а далі я проходжу тут, дома 47го року. тут живуть люди!

- люди тут живуть!

- і це теж у доврі у людей блять..



- ну і щео дин будиночок

- бурса де моя мама працює заучем

- лікарня де залікували купу людей

- і підкінець дім моєї подружки.

- і насамкінець - оцим ми всі дихаємо...

Ну ось тут власне я живу.

Ага..саме так влюбилась...і як ивявилось давно...ще мабуть напочатку літа....просто я дуже довг осама собі не могал повірити..ну і псравді ,як я така офігенно охрінітельна могал закохатись в невисокго смішного єврейчика..ну милий. ну дуже розумний, ну весели..але ж! я чорт забирай люблю поганців..і пофігу що вони мене по морді б"ют ьа такий ніколи не образит ьін е покине. нє, не бувать такому...
От і переконувала себе, попутньо ображаючи ні в чому неповинну людину... Типу 2 ойт и таке нещастя ой кому ти треба .блаблабла...ти мій друг але".
Добрандєлась .закохалось по самі вуха...А зарікалася ж..( мда зарікалась свиня гівно не їсти..біжить - а тут двоє лежить..ну як не підібрать).
І тепер я готове кинут ьпить курить матюкаться шляться, аби тіки бути з ним.
Але за законом жанра мого життя це чудо закохалось в якусь стрьомнур огату малолєтку. та блін цьог оразу яне здамся без бою .У мене є всі шанси....
Любл юя його . От таке от я дурко)))

Тільки що зайшла на НАШ форум демотиваторів..я не чекала що люди в нашій країні на стіки не знають свою ...капєц....демотиватор - на картинці рекламкапо типу " я за ющенка" на ній Шухевич і підпис - я за ющенка б овін зрьбив німецього солдата героїм україни....після того ідуть дебати чог овін був солдат абвера чи рейхстага.
дибвли хоч історію вивчить - він був генерал-хорунжий главнокомнадуючи й УПА .А УПА - це армія свідоми хукраїнців ,які боролись і проти радянського терору і проти німецього .вони завжди боролись за свободу нашої країни...
От уроди блять..просто слів нема...
це прсот оніж у серце..ми пічсля тог охочемо поваги з боку всяких там росій..на себе гляньте.. от ви такі, розумники ,справжні кацапи....