Збулась моя мрія.
Завтра я переїжджаю. Тепер моє тіло буде жити в тому ж місті, де вже 4 роки живе моя душа.
тільки чого ж так боляче???
а..певно того, що я тут лишаю сім'ю.....а ще лишаю моїх друзів.
Мою другу сім'ю ,яка мені не менш рідніша ніж кровна.
Я плачу...плачу бо я не зможу тепер прибігти до Бєлки в 9 вечора ,на годинку, і застрягти там на два дні..не зможу поїхати на Зельоний в 12 ночі, бо Анькє з Серьогой надумалось поїхати до наших....і не вернусь звідти в 5 ранку.
Я тепер не зможу зробити багато чого, до чого я звикла.
Так, я сама зробила вибір ,я йому рада.
Я звісно ж буду приїжджати.
Але.....
як же я буду без названих братиків і сестрички ,без 2х найкращих друзів, 3х дочечьок названих, названих мами і тата, без всіх інших ,ким я жила всі ці роки.
Як же я буду без Бєлки....яку знаю з 4х місяців...
От на ці питання я досі не можу найти відповідь....