02:58 

Просто захотілося поговорити

Анянка
Знаєте, я давно не писала..Просто не було часу..
І зараз я сиджу посеред ночі іп ишу 70 тис знаків рерайту по Гімалаям..я втомилася я задвобалася..мені набридло.
Всьо наче добре..Ну загубила дешеву, але улююблену сережку, розлилап иво куплене за останні гроші, загудила всю зарплату 1650 грн. Гроші ,які мали піти на переїзд .Які я скаладю на переїзд.
Обідно дуже обідно..але ж зароблю ще..І всь оначе ок..і через 2 тижні їдем на море з моєб самою кращою бєлкою її хлопцем і нашим другом...і зі Львова дзвонять кожен день говоримо годинами, сумують чекають.
Але чогось опустились руки. Втомилась..не встигаю.
Так хочетьсяя писати, прозу вірші..що не будть..просто писати.
А не переписувати іншими словами сатті про бетон, ландшафтний дизайн і двері....
Але ж треба. Бо я хочу доЛьвова. І я поїду восени .Назавжди.
хтось скаже що то блаж..сенс?
Сенс в тому що я відчуваю що там мій дім...прост омені тут душно тошно жити..так може це блаж..але ят ого хочу то моя мрія....
Мені потрібен цей переїзд .Бо я знаю ,Якщо я не поїдут о я буду працювати ,можлиов преїду в центр міста омжливо будуть діти..і так всьо звично просто..до смерті.
а я не хочу завжди жити в зП. я не люблю зп .Я хочу зробити хоча б один переворот. А там..мені здається що у львові щось вдастья...бо мені там добре бо мені там хочеться товрити і жИТИ.звісно ,переїжджати страшно ,тут всьо зично, тут друзі і мамця з бабцею. І родичі. Ттут мене завжди захистять. Але ж мені 22. То ж пора спробувати вижити самій, бо інакше я ніколи не подорослішаю по справжньому.
Страшно..дуже страшно. Але я маю спробувати.
Та чогось післят ог ояк загубила гроші почалась меланхолія, майже депресія - а якщо не вийде ,а якщо не зможу, а якщо не варто...якось так хріново.
Прост овтомилась впахувати. втомилась відмвляти осбі в гульках у сні. Втомилась тягтися за окпійки складати, складати складат їх...
Я не знаю ,чого то пишу зара..пожалітись..чи щось почути..а омже просто хочеться зрозуміти що мене тут хтось хоч ще пам"ятає))))
ПРосто..якось все раніше було простіше, легше..навтіь рік назад... а зараз універ закінчила, диплом в зубах .Доросле життя.
І що?....
Я бачу ще більш менш план до того момнету як сяду в потяг Запоріжжя-Львів..а що далі...я не знаю...мені 22 ,а уже нічого не хочеться робити.уже всьо набридло...
Хочеться якихось змін...позитивних і яскравих..а замість тог оя піду зараз дописувати 20тис про гемалаї ( добрн що хоч не бетон) до 6 ранку...

@настроение: сумно...

URL
   

Мій придуманий світ...СанніДейл)

главная