От що я подумала, свої вірші Костиль-Баффі я буду вішати тільки на нашій спільноті...а тут хочу кинути кілька своїх особистих віршів. Дівчата, прохання - почитайте і критично висловтесь ,чисто як пересічний читач..бо про те ,що вас стосується вам звичайно ж подобається))) а от все інше...чи читали б ви мої вірші, якби прийшли в книжковий магазин і взяли мою збірку з полиці?...Просто цікаво..хочеться знати для себе. тільки кажіть правду і не жалійте мене)))))

В словах нічних, у мріях сновидінь,
У сумі ночі, в тиші теплих вулиць.
Я рину до замучених ведінь,
Туди, що не зникало…не вернулось.
Я мрій своїх не кину до небес,
Давно вони не мають прав на волю.
Їх давить викладений в мої плечі хрест,
Забитий цвяхами безсилості і болю.
Я хочу те, що буде не моїм,
Лишившись в мене...та не так, як хочу…
І я іду, до стомлених руїн,
Я ночі голову, життям морочу.
І не сказать уже німим зіркам,
Як то бажається, аж до зубного болю,
Яка то мрія, звична і гірка,
І як то хочеться ненавидіти долю.
І просто йти, бруківкою доріг,
Повітря свіжість втомлено вдихати,
А потім підійматись на поріг,
І мріями своїми знову спати,
І бачить те, чого не може буть,
І жити те, чого не може статись,
І вірить в те, що наче б вже забуть,
За сльози дня, у снах своїх сміятись.




Прочитали? Коментнули?...біжіть в спільноту читати Костиля-Баффі)))

@темы: експеримент)))