Давно не писала віршів...справді....оце чогось захотілось написати..правда писала про себе....і наших улюблених закоханих воно ніяк не стосується...просто захотілось це викласти...от....

Мені все одно. Хай зникають,
У просторах світла зірок кораблі.
Хай вічність на поміч чекають,
А може потонуть у сірій імлі.
Мені все одно. Хай зникають,
Каміння, світи і життя.
Когось, хтось ,колись ,десь ,чекає,
Та завжди прийде забуття.
Мені все одно скільки щастя,
І горя відміряно всім.
Не стану у вас долю красти.
Та вчиться теж жити своїм.
Мені все одно. Холод, спека,
Все пройде минеться, згорить.
Мене омине небезпека,
Так, зможу і схочу я жить.
Нічого від світ не прошу,
Нічого не треба мені.
Несу рокову свою ношу,
Як всі ,свої скарги земні.
Та тільки дрібними здаються,
Обмани, проблеми і біль.
І сварки без сенсу ведуться,
І в слізках вже цукор, не сіль.
Коли поруч ти, коли віру,
Я відчуваю твою.
І хай не дістанеш ти зірку,
Та силу потроїш мою.
То ж хай десь світи і планети
Свій шлях все ж не зможуть пройти.
Хай розрвуться комети,
Хай зникне щось там назавжди.
Мене тривожеть єдине:
Щб ти все що є не забув.
Щоб до кінця і від нині,
Ти вічно зі мной поряд був.

@музыка: Блондинка Ксю Я не шучу

@настроение: харошее)))

@темы: любофффф)))