• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
01:03 

Львів День другий

Отже, ми прокинулись об 11. Хотілося помитися. Страшенно. пятилітрові пляшки і велика миска здавались розкішшю. Після того .як ми прийняли джакузі і поспілкувалися з нашими новими подругами ( блін місто клонів, третя дівчинка з тої хати Натаха дуже була схожа на Натаху з Зп ,мою подружку) ми згадали що нам таки треба переїжджжати в академію друкарництва.
Корочє ми попрощалися, взяли торби і пішли на зупинку.
І тут почалась історія нашого тупізма.
Ми мали їхати на Підголоски - район в новій частині міста. І їхати на 76 - він підїжджає просто під двері нашого корпусу. і їде прямо з цієї Зелениї .Але вні блять був повний і ми вирішили не сісти .Ми, наївні запоріжанки ,хоч і лЬвівянки в душі, вирішили, що доїдемло до центру і пересядемо на порожній. тренба зазначити була 12. о 12.30 ми мали стрітись з мішею. Біля гуртожитка. Корочє ми силі на тралик .Доїхали .До данила .А нам терба було до Оперного .Ми знову пройшли через весь центр. тут ще треба зазначити мій Шарік, супер гот, через те. що їхала на діти ночі взяла з собою буцци..коротше щось таке, на величезній платформі ,вагою кілограма три .Іщоб не тягати ,вона наперла на себе. Коротше це вигялдало так - іду я цивіл, а за мною щосбь у всьому очрному ,в чорних окулярах...коротше врешті овна тсала нагадувати мене Жидким Термінатором. Чому, поясню пізніше.
Ми прийшли на зупинку і стали чекати .І їздили одні 76. Але ми вперті, ми спитали чи їде ще щось .вже було 13.30 міша звонив. Ми відмазувались .Врешті ми дізнались що туди іде 36. Тіки ми н еспитали, куди він йде. А було так. 76 доїжджає до певної зупинки і їде вверх .А 36 і багат оіншиї спиняються на цій певній зупинці і їдуть далі попрямій. звісно ми поїхали далі. Виповзли через три зупинки .Поматюкались .І вирішили іти пішки. Я не знала де ця грьобана академія, б оминулого разу не їздила .Тому я довірилась шарку .І ми пішли.
Ми йшли ще годину .Назад .Поітм ми перлись нагору .Ще хвилин 30. Міша звонив .Шарік вмирав ( воно ж втравлене ще досі було)
корочє врешті я перла дві сумки і прколинала все на світі, дивлячись на робо-шаріка який перся попереду. От тоді овно меніі нагадувало жидког отермінатора.
Коли ми таки зайшли на територію гуртожитка ми н евитримали .ми сіли посеред тротуару і подзвонили міші "прийди і забири нас2.міша зявився через хвилину .Міша це людина яка рідко сміється. він дидвся на нас фі ржав. А у нас була істєріка. ми гиготіли і нічьто не могли сказати .міша взагалі хлопчик хороший тому взяв наші речі іп опер до гкртожитку. там нас радо стірли комендантки, відвели в кімнату, сказали, що гаряча вода в душі буває з 608 вечора, в 1 корпусі, для всіх трьох .Корочє це нереально туди попасти .Ми плюнули оглянули кімнату ,заповзли в сральню - там на кожні жві кімнати сральня. Ну типу двері з короидору, заходите, там млаенький кородиорчик і дві кімнат ив двіре і одна в сральню .В нашому, так би мовити, блокє, ніхто не жив. Сральня була наша .І купа 5літрових пляшок теж .Бо води там НЕБКУЛО. взагалі. Я згадала джакузі у дівчат і зрозуміла, що там було ркаще.
Ми були з Шарком дуже втомлені і злі. Попросили Мішу кпуити нам води ,вляглись на ліжка, полежали 10 хвилин, попили води принесеної мішою і почали дзвонит иВові. Бо ми навтіь мертві пішли б гуляти .ЦЕ Ж ЛЬВІВ.
ВОВКа вимкнув тедлефон .Я знаючти свого друга чиїм клоном був вовка, вирішив, що той наобіцяв погуляти ,проспався і передумав.
АЛЕ. Тівки ми зібрались в місто, вовка кинув бомжа. Він тіки прокинувся. у ньог оі Юрка був старшний Бодун .а у мене ні. Дивина.
Корочє через 40 хвилин ми вже були на площі ринок. Хотіфла піфднятись на Ратушу ,але вона вже замикалась .Вирішили сходити завтра. заміст ьтого сходили на таку штучку - через ден ьв лЬвові мав бути парад левів. І у внутрішньому дворі ратуші художники розмальовували левів. дуже гарн оі цікаво .Я поітм викладу фотки подивитесь - і в час розмальовки ,і вже готових.
там м истріли Свєтку і Арчі, потранділи ,прийшли до улюбленог офонтану нептуна - а там вже Вовка.
І після того ми рушили до Стрийсьеког опарку. Стрийскький пакр - це окрема історія. Колись давно, 2008 рік січень, ми шукали цей парк ,ми запхались невідомо куди, побачили темний ліс .нам стало страшно і ми вернулися.
А тепепр виЯвилось що ми йшли парвилньо і кусочок не дійшли, бо той ліс насправді парк культури, а йог оперейти і стрийський.
Корочє ми туди доперлись .Людонькі яка краса, які дереваа, я таких височенних беріз ніколи не бачила ,яка тарвичка, слів нема..капєц. Так лкьвов. Ми там погуляли, полазтили .а вовка каже пішли я відведу вас в катакомби .Вже 9 вечора ,Вовка наросказував стрьомних історій ,я вже думаю, нє ну хлопак наче кльвий, але всяке буває...
порадились з Шарком .Пішли
Зайшли до нього додому. взяли ліхтарик, подорозі провели якусь подругу йог омамси ( подумали що нас уже навіть друзі сімї бачили ,так що точно не згвалтує і не вб"є) купили пива та пішли .
Карочє завів він нас через якийсь стадіон в ліс, там вхжід...Що вам сказати .всю дорогу ми прелисяп о трубам, які лежали під згнилою підлогою ,я вчепилась в Руку вовкє і повторювала " любий, рідненький, не відпускай" .Нормлаьна людина там пробігла б.але ж це я)))
Ззаду шарік повз сам присвічуючи телефоном. Цікаво взагалі, всьо закинуте, там коридор один є. такий стрьомний .Луна наче з усіх боків на тебе хтось біжить .Корочє ми зайшли хрін зна куди ( Вовка там з 14 років лазить тому то знав прекрасно кулинас веде) заперлись в кімнату яка оклись була кухнею ( це взагалі катакомби другої світової) там напились пива, лишили на стінах наскальні написи, він вимкнув ліхтар ,нам тсалос стрьомно ,я побігла до нього обійматись)))). Вовка сказав, що не приставав і не лякав нас бо ми і так застрьомані були.
Карочє вибух адріналіну і позитиву.
Об одинацятій вовка вивів нас на маршрутку і сказав тіки вийдіть на своїй зупинці...ага щаз...
Ми її проїхали. Але на щастя маршрутчик їхав назад .Ну ми даємо гроші ,типу за проїзд а він каже 2 нафік, ви ж до свої зупинки не доїхапли, то бескоштовно їдьте" ( ми в шоці. там доречи коли у водія нема здачі 25 коп він дає 50 .Я люблю львів...)
Карочє ми леь леедь доперлись ,приповзли о 12 ( гуртожиток зачиняється об 11) камєнда нам нічьо не сказала ( ми поітм зрозуміли, що ми можнмо приходить коли завгодно, там навіть на тсуденток не кричать майже).
Припхались в кімнату, розбудили Мішу ,ще діставали ойг орозмовами години півтори .хлопчик мовчун старшний ,але з нами навіть заговорив.
Потім нам набридло і ми лягли спать.
Фінал другого дня))))))))

20:19 

Звіт про Львів День перший)))))

Любі друзі, любе дитинча))) ось нарешті я через місяць сподобилась написати сякий такий звіт про подорож у львів.
Отже з чог овсе почалось...
Я вмовила Аню ( далі Шарка) які три роки назад в останню мить пхатись дОДОМУ. Дитна збиралась 11 на готичний фест у Києві Діти Ночі. А до лЬвова ми їхали восьмого. точніше 9го. Але заради Шарка я таки вирішила їхати 8го.
Шарко не втримався від соблазну і все таки зібрав свої мешти та нашвидкоруч прикупивши білетики ми чухнули додому.
Їхали таким складом - 8го - я і Шарко, 9го- Міша (далі в розповіді майже не згадується бо є самітником тому тусив завжди сам) і 10го - Тонька 9 згадуватись буде, бо після відїзду Шарка супроводжувала мене скрізь))).
Дорога була помірно спокійною. З нами в плацкарті виявилась дівчинка Христя ,яка їхала додому до львова, з запоріжжя.
Треба зазначити, що я кидала пити в той час. тому ми взяли тільки літер пива та пляшку коньяка ( коньяк це традиція). Але після коньяка і вина ( яке я випила практичн осама) я подружилась з провідницею Вікою, і з почуття великої дружби купила у неї ще 6 пляшок пива. А пиво там було по 8 грн.
Коротше кажучи, з моїх взятих до львова на житя 450 грн, майже з соткою я розлучилась вже в потязі.
натсупного ранку бодуна не було .Певно всьо перебило відчуття повного щастя, що я таки їду у львів.
О 12 годині ми вже були на вокзалі. Чисте повітря, рідна мова, рідний вокзал ,відчуття, що ніколи звідти не їхала. супер!
О 12.12, 9.09.09 ми сфотались біля вокзалу і рушили на хату.
Тепер про хату .Ми ж їхали на Форум видавців...ну типу туди ,для відмазки. І жити мали в академії друкарництва. А там..там що робилось я розкажу пізніше. Коротше знаючи, що нас чекає, ми вирішили пожити десь)
У шаріка був друг арчі. арчі вирізнявся добротою і тому завжди всім помагав .Коротше доки ми їхали і бухали. ,арчі шукав куди нас вписати. І найшов .Ми мали поселитись на хату до дівчат, які самі знімали хату. Їх ми в очі не бачились. Домовились стрітись на памятнику Данила галицького .Куди і попхались через весь центр .Сумки були важкі, але т офігна .Ми у львові!!!!!!!! Нарешті))))
Коротше нас стріла Свєтка. Позитивна дівчинка ( Дитинча чось мені здалсь що вона на тебе схожа. Не знаю чьо але здалось))))) свєтка попхала нас на тралік і хвилин через 7 ми були на районі нашої майбутньої хати. вулиця зелена .5 хилин ходу до часног осектору - і ось наша хата .Це колишня літня кухня ,але приміщення здорове, розділено на власне кухню і кімнату .Здорорву. Там три ліжка ( два здоровенних) однге на одну людину стіл. В кухні є холодильник ,стіл ,пічка. АЛЕ ВЗАПГАЛІ НЕМА ВОДИ. Митися з пятилітрових бутильків над великою мискою за шторкою в окридорі.
Невеличкий шок, прогулянка в сральню ( на доріжці собачка, я боюсь собачок, з цією подружилась тіки в три ночі, коли прийшла пяна і вже не боялась собачку))))))
Коротше кажучи ми здзвонились з арчі, нашвидку...ем...якщо це так можна назвати обтерлися з пляшки і вологими серветками перевдяглись і попхались в центр.
Там нас чекав Арчі.ю Точніше вискочив зі спини десь посередині площі ринок. хороший хлопчик .Правда малость "потєряний2, зате добрий.
Ми пішли шлятись по місту, точніше купили пива авторського ( так так дитинча) і пішли шукати де йог опити .Лазили лазили і принесли нас ноги до нашого парку. наш парк - це парк біля інтернату для дітей з вадами мови в якому ми жили два колишніх рази. Жили там і не знали , що гаряча вода з 6-9 ранку і вечора - то велика розкіш))
Коротше прийшли ми в наш любий парк, сіли на нашу лавку...п"єм.
напроти сидять два хлопчками. Здались овни нам мега цивільними. І поглядають на нас.
Потім я пішла позвонити ( а до тог овідмітила що один хлопак симпатичний) і повернувшись побачила що хлопчаки вже біля нас . Виявилось вони просили 60 копійок на бутилку ( бутилка і рублі говорять у львові. також лахати - це сміятись .Це я так для справки)
Арчі ( сонечко)))) запропонував їм познайомитись.
Коротше хлопців звали Вовка і Юрко. І через пять хвилин я зрозуміла, що Вовка копія мого одного близького друга ,яког оя просто обожнюю. Не знаю ,Як описати вовку, але це щось мега-позитивне ,веселе, дурнувате, письменник. поет, пошляк)))) дуже цікава і розумна начитана людина. Юрко такий же ,але не на стіки позитивний, веселий і в хорошому розумінні прибитий на голову.
Коротше кажучи ми з Шаріком на стіки зраділи новому знайомству, що через хвилинг 40 Арчі зрозумів, що він трохи зайвий і звалив)))
А ми просиділи ще до третьої ночі.
Дізнались багато цікавого, наприклад, що пам"ятник Просвіти, щ остоїть в цьому Парку, називається памятник Хую .Пояснюю чому. бО там знач така композиція - велики стовп круглуватий під ним тьтка і хлопець .У хлопця колососк в руках ,який вні тримає досить двозначно .Пояснення вовки. ( оце мамка каже сину: надронюй надронюй синочку, буде як у батька ( батько мається на увазі отой великий стовп)
Доки ми пили вино ( я попрощалась ще з 50 грн) спілкувались з хлопчаками, дізнавались ,що в цьому парку мени ніколи не бувають тому можна бухати ,і що поряд найдобріша мєнтовка мирковічі, Шарку стало погано від пєчєнюжки...тобто отбівної з потяга яку вона зжерла перед виходом з дому.
Коротше кажучи коли шарко почала подихати пацани повели нас додому. Через пів львова.
По дорозі ми 6аржались ,як завжди, а поітм загубились прямо біля дому. Коротше кажучи поки ми сиділи на асфальті і вовка вдруге записував мені номер теелфону на листочку 9 у мее телефон прибитий туди записати неможливо) шарік лазив по кущах, потім я шукала номер Свєтки в телефоні, а поітм виявилось що ми лазили прямо біля нашого дому.
Коротше кажучи ми таки потрапили додмоу, до цього обійнявшись з хлопцями і домовивишиьс про екскурсію завтра, по індастріалу та паркам, і попрелись додму.
Ядівчата нас дочекались.
І лягли спати .Я забила собі одинарне ліжко.
шарко посидів в сральні ,і приповз до Свєтки і їїсестри близнючки люби.
на цьому день перший закінчився)))

17:53 

Я їду додому

Я післязавтра їду до Львова)))))))) Я щаслива людина!!! Дуже, дуже щаслива!!!!!!!!!!!!!!

19:07 

Коли втрачаєш друзів........

Три роки тому я сіла в потяг Запоріжжя-Львів. Йому було сімнадцять. Він вчився на рік старше .Я ніколи його не помічала ,але доля к5ілька разів намагалась нас звести на універських заходах. Та я все не помічала. Може і не треба було …помітити…
Він мені не Сподобався. Спочатку. Ні зовні, ні поведінка, ні характер.
Коли ми приїхали у Львів і батя вирішив ,що після 27 годин в потязі, екскурсія по всіх церквах, то саме те, що нам потрібно, плентаючись в хвості, я почула як він домовляється з одногрупницею змитися. Так ми і познайомились.
Чотири дні ми говорили і говорили . За чотири дні я так до нього звикла, що захотіла назвати другом.
Потім ми повернулись додому. Ми бачились ,але рідко ,ми спілкувались ,та не занадто близько….Я так хотіла його дружби, так добивалася, що сама не помітила, як закохалась.
Два роки я намагалась довести йому, що він має мене любити. А він хотів тільки дружити. Два роки ,я робила для нього все а він звикав. Два роки я перетворювалась на його тінь ,а він на егоїстичну тварюку. В тому була не тільки моя вина .Але ж була.
Два роки він був моїм Всесвітом .Він міг кричати ,матюкати, психувати .Але я знала, що потрібна йому. Я його найближча подруга. І мені було начхати, що всі крутять біля скроні бачачи наші стосунки, бо вони ні в якому разі не є нормальними….
А потім кохання пройшло....Чому?...Я довго думала. Частково, бо він познайомив мене з своїми друзями. І вони стали мені друзями. І я побачила знову хороше поважне ставлення до себе. Я згадала, що я дівчина .а не адвокат ,опрічник ,зброєносець, мужик.
Я почала говорити йому наперекір. Ні ,я не кричала, не знущалась ,я намагалась хоча б натякнути, що він неправий.
Він бісився. Він психував. Я знаю, у нього проблеми з психікою. Але я не могла вже мовчати погоджуватись з усім, кивати і казати, що він молодець .Його друзі – мої друзі. І коли він обкладає їх хуями ( а він саме так і робить..людина з вищою освітою, розумнав людина лається на своїх же гірше якогось гопніка). Я не хотіла мовчати .Він не терпить коли кажуть, що він неправий .Є його рішення і неправильне.
Він зик, що я поряд .Я відмовилась від інших своїх друзів, від усього .Йому подобалось, що я завжди поряд, я можу приїхати хоч о третій ночі.
Він ніколи до мене не їздив .тільки я до нього. Скачувала ігри .Записувала. Везла .Музику, фільми…я до нього…Коли я любила це було нормально…а потім все змінилось.
Він колись був дуже хорошою людиною. Тоді ,в сімнадцять ,він мислив як нормальний хлопець ,Як чоловік. А не як скотина. Він не казав, що я мужик, і тому якщо він зацідив мені в око кулаком ,то це звичайно ,не добре…але ж не смертельно…бо ти ж мужик…. Він пам’ятав різницю між собою і мною. Але він ніколи не казав, що я гірша ,тупіша ,страшніша ,як він казав мені останні півроку. Він був дуже цікавим ,він був веселим ,у нас була величезна купа спільних інтересів.
Він був хорошою людиною. А став скотиною.
Так, я пам’ятаю багато хорошого .Пам’ятаю ,як ми сиділи тою осінню місяць у нього вдома, коли він зламав ногу .доречи вдома, він ще досі майже нормальний. Але в соціуму він завжди хоче показати, що найкращий і робить це за рахунок приниження інших.
Так…зламана нога…монополія…ми писали детективи…ми грали в ігри..нам було весело….І таких моментів було дуже багато. Але останні місяці хороше стало зменшуватись з геометричною прогресією ,а погане навпаки зростати.
І я не витримала.
20 серпня ми посварились ,він мене вдарив .І я пішла. Назавжди. Лишившись з іншими його друзями в хороших стосунках . Вважаючи його молодшого брата на сьогодні дуже близьким другом. Я пішла.
І мене мучить совість .Хоч я зробила правильно .Більше мені ніхто не вказує куди йти і що пробити ,з ким спілкуватись а з ким ні ,на кого витрачати гроші а на кого ні. Я вільна .Я знову живу для себе.
Але мені жаль його .Він дзвонив і дзвонив .Проклинав і просив. Потім сказав, що зникне. ( точніше це він писав в смс, бо трубку я не брала). Сьогодні он знову дзвонив ,я не взяла ,подзвонив брату, попросив сказати мені, щоб я поговорила. Я сказала малому, що не можу з ним говорити. Вігн як завжди сказав: ну і пашла нахуй кабила єбанутая.
Я поступила правильно. Але мені жаль його. Він так і не зрозуміє ніколи повністю чого я так вчинила. Він вважатиме мене зрадницею .Йому буде боляче і він ставатиме ще гірше.
Мені жаль його .І десь в глибині душі , він мені ще дорогий.
Але я зробила вибір .Я пішла .І вже не вернусь.
Хоч іноді хочеться плакати .бо це був мій НАЙКРАЩИЙ ДРУГ. НАЙБЛИЖЧА ЛЮДИНА В СВІТІ………

@настроение: трохи сумно..трохи шкода...

14:15 

МОЄ ПЕКЛО..Я ПОГОДЖУЮСЬ З ТЕСТОМ)))

Ваш персональный Ад - Ад непоседы
imageТы прикован к креслу у окна. Инвалидное или простое- какая тут разница! Через пару метров от окна стена дома напротив, кирпичная и красная. Иногда до тебя доносятся голоса людей- кто-то идёт вне досягаемости твоего взгляда. Иногда пролетает снежинка, тополиный пух или воробей, и тогда ты знаешь, зима или лето на дворе. Всё.
Пройти тест

01:27 

от так ось..несподівано...

Поздравляем!!! Вы - Корделия Чейз
Корделия Чейз родилась и выросла в Саннидэйле. Будучи воспитанницей богатой и обеспеченной семьи, в школе Корди всегда была очень популярна. Она была первой как в учебё, так и в общественной жизни школы. Друзей у Корделии хватало - девушка постоянно была окружена подругами во главе с глупышкой Хармони, которые любили рассказывать друг другу разные школьные сплетни и обсуждали последние новости моды.С появлением Баффи Саммерс, уроженки Лос-Анджелеса, Корделия предприняла попытку подружиться с девочкой из более известного и популярного города, однако, когда новенькая случайно напала на неё с деревянным колом, а позже стала дружить с "неудачниками" Уиллоу и Ксандером, Корделия благоразумно решила сторониться этой странной компании.Тем не менее, изменения в жизни Корди наступили как раз после её знакомства с Баффи Саммерс. Она начинает постоянно попадать в различные истории и приключения, так или иначе связанные с Истребительницей вампиров и её друзьями. Со временем это заставит девушку переосмыслить своё отношение к "неудачникам", которые неоднократно спасут ей жизнь и поддержат её в трудные минуты.image
Пройти тест

01:18 

Люди поможіть))))

Блін...скачала гру Баффі, образом а воно в якомусь конченому форматі gcm і сцука не монтується через Даймон...я блін зле шо собако... ніїхто не знає як цю хрінь змонутувати....?????????????7

23:01 

трошки про життя))))

Отже певно треба написати поста.....
По перше у мене нова клава яку не глючить....і це дуже круто)))
По друге я вже здала три іспити...Здала на пять два найважчих іспити..тобто вони не важкі..то преподи бахнуті.
Але на прешому преподжа віжволівкав інший преподик молоденькицй..є у нас таке яснє сонечко Вадьтка..чудовий хлопчисько...ми його сильно любимо..він у нас читав практику а наш великий завкаф Батя лекції .Відповідно іспит приймав Батя. Ми домовились що вадя прийде і буде відволікати. І дитина таки прийшла і відволікала. В результаті дві четвірки у всіх інших пять.
На другому іспиті у дуже специфічної тьоті яку ми кличемо Матриця ( помішана на Яндексі, кумир артемій Лебедів))))був хороший настрій і - дві четвірки у всіх інших пять.
Сьодні була зар. літ. Здала. Попалися володар мух і Харукі муракамі. Перше читала від другого в захваті.
Тепер лишилось всього нічого два легенькі іспити і моя смерть - госсссссссс. Якщ оя це переживу то забухаю на тиждень))))
А так..життя вирує..все на стільки позитивно що просто жесть...Я задоволена я щаслива...мене більше нічьо не мучає..я не реву в подушки. Я просто радію кожному дню. І це класно. Бакалаврат а значть я майже випуск. Пятий курс не рахується..то так півроку повештатись по універу)
Мої друзі...мої любі хлопці ( це тіки у нас тьолка і чотири мужика можуть ночами грати в карти, інсценувати реслерманію, гоцати під муздло і пити пити пити...а всі думають що у нас там уже будинок розпусти)))))я їх дуже люблю. Це моя фемілі.
І просто все класно)))
Рада що тут всі живі здорові, що хоч іноді ще сюди заглядаєте.

17:51 

Дньови померлих людей

Привіт народ)) Я бачу що до мене вже давно ніхто не заходить))0 та це неважливо. Якщо зайдете - почситайте ось це. antimil.livejournal.com/70418.html Тут зібрані посилання на дньови померлих людей..Ось так написав хтось запис, а наступного дня ночі помер, загинув..несподіванно..Таке дивне відчуття після прочитання...знаєте хочеться жити. Не хочеться сваритися. Бо справді невідомо, що станеться завтра. І хто з твоїх близьких піде по вічній дорозі.
Просто коментти людей...це так идвно і чогось течуть сльози, еоли люди спочатку спілкуються з автором, щось говорять ,сперичаються...а потім починаються коменти: де ти зник?..а ще через якийсь час: хай земля тобі буде пухом...... І так чудово видно як ми жалкуємо про тих, кого втратили ,як жалкуємо про недосказане..Там ще є дньови самогубців...дивно..дивно таке читати ,як люина справді прощається і йде помирати...почитати і подумати ,чи зміг би ти так...і головне чи терба.
От власне і все. поділилася пізнаним........

14:03 

Про життя)))))))))))

Здивувалась скільки часу нічого не писала....Ну знаєте як буває часто: віртуальний світ на стільки затягує, що немає часу на ральний. так от у мене все навпаки - реальний на стільки затягує що нема часу на віртуальний.
З цієї весни якось все раптом змінилося.
Ажуть любов не проходить. Проходить. Одного ранку ти прокидаєшся і розумієш, що більше не кохаєш. Ти просто не відуваєш того, що раніфше. Так, він досі близька людина .Він досі багато для тебе значить .Твій друг. Але ти без нього проживеш .Ти не втнеш собі вени, не втечешв інше місто. Буде сумно згадувати усе, що ви пройшли разом. Але ти проживеш.
Звсно, щось ще лишилось, ще іноді хочетьсявсплакнути, що все не вийшло так, як хотілося. ал загалом, загалом жити стало легше.
І все це розуміння прийшло есподівано і випадково. Просто ти побачила в одній хорошій людині себе. Свою поведінку. Ви віддзеркалились .Ви говорили про свої переживання і неподільність почуттів тиждень. Ви нівчому одне одного не переконували.
І раптом все пройшло .У обох.
Путі господні нєісповєдіми .Це правда .Чиста правда.
А поітом тебе змусили задуматись про те, як ти в процесі пошуку загубила свої "я". так, в мені хотіли бачити щось таке. чим я не є. І я намагалась в це грати. Занадто аматорськи. занадто неправильно.
І я не згодна з усім, що мені було сказано вчора. Я нікого не зрадила. І знаючи, як ця людина вміє ля всіх і для себе усе перекручувати ,я погоджуючись
, що я винна ( щоб конфлікт був вичерпано і все можна було почати з нової сторінки) я знаю ,в чому я помилилась ,а що було додумано і надумане.
Але я визнаю свої помилки . Я намагалась забути що я добра, спокійна, справедлива людина. Я дійсно дещо робила наче "із под тішка" .Мене кудись знесло .І я не хочу там бути.
Він сам ск5азав, що хоче бачити ту ,з ким познайомився у Львові три роки назад ,Чудово. Тілкьи через нього я намагалась знищити ту людину.
А я юбила ту себе. Хай треба було трохи її підкорегувати .Але вона була дійсно класна. Справжня, люблюяча, ірна . тепер я думаю час їй повернутись .Виправленою і підкорегованою. Але собою.
І ще - нікооли нічогого нікому не говорити ,якщо є хочаб невеликий шанс, що це дізнається той, кому знати не треба. У всіх своя логіка. І зі злості чи без неї ,але ми іноді щось робимо, наче щоб було краще. А виходить як завжди.
Навчись мовчати коли треба. І бути собою завжди. Ось власне і все.
А взагалі...я щаслива. Я здається зрозуміла знову як бути щасливою без Нього. Колми Він не затьмарює розум, не закриває світ. Дорожитти ним, але не жити. Цінувати але не зациклюватись. любити. Але не кохати.
І це справді Круто))))))))0

22:21 

Те що почала Бестія, продовжила Дитинча і я теж не втрималась. Великий фік Гаррі-Поте

Я вирішила почитати той геніальний твір-фанф потерра...і блін мені теж захотілося його поцитувати.......Там же що не фраза перл!!!!!
Дикий вопль разорвал сладостную полуявь моего последнего сна. Я грациозно подскочила как ошпаренная, и уже в полете, открыла глаза.( я навіть боюсь увити цю картину..таке собі кенгуру в польоті розчепирює беньки..хоча стоп воно ж підстрибнуло граціозно..нє таке я уявити взагалі не можу....)
Мелисса, я приготовила на завтрак сваренные вкрутую кроманьоны под соусом тартар, к тебе почтальон приходил! ( і його я теж зварила .Так шо жери падла))))))))
Мне нравилось, как музыкально, и вместе с тем зловеще это звучит - "Мелиорация Дарк". ( угу мелодичніше звучить тіки Драздопєрма)
Затем я немного удивилась, но что поделать, почтальон тоже мужчина. Может быть он заметил меня у пруда и влюбился.( де тут логіка взагалі невідомо...а щодо закохався..в таке закохаєшся.. з паприковими губами..щаз..яке посеред ночі граційно скаче з вилупленими зеньками)
обрадовано спросила я, скрывая законную гордость под маской равнодушия.( не можна радіти і бути равнодушнай водночас)
Но вдруг одно из них привлекло из корзины мое внимание.( угу мабуть клешнею звідти помахало)
Но я решительно закинула на плечо изящную черную сумочку с серебряными черепочками на застежках и своим гардеробом и макияжем ( ні фіга ж собі сумочка якщо вона туди усе своє залізячча закинула і гуталін)и решительно покинула дом, оставив в двери аккуратную сквозную вмятину, от своего коблучка.(Ще і батькам двері вибила..свиня)
Леса и луга сменяли друг друга в бешенной свистопляске. ( помоєму мені стає зрозуміло..дитина сидить на важких наркотиках)
девушка, вкатившаяся за ним в купе вместе с парнем( дівчина-куля...дуже вписується в сюжет цього..ем...шедевру)
Поезд тронулся, оглушив встречающих мягким гудком.( боже а шоб було якби гудок був не мяким)
Рон (а именно так я выяснила, что его звали) не удержался и гулко ткнулся носом в кофейный столик.
- А ты очень изменился за лето! - удивленно посмотрел на него Гарри.
(ну не дивно після того як вперіщитись мордою в столик..усі міняються)
Как ты изменился, Малфой! - ошеломленно всхлюпнула Герми.9 і завішала драко шмарчками)
Высокий светловолосый мальчик холодно посмотрел на текущих пассажиров( пасажири розтікалися по вагону брудними калюжками)
невынужденно взмахнула полторадюймовыми ресницами.( Чорнодильський мутант)
его хищная мантия развивалась, как крылья птицы,( і де ти береш цю диво-траву...)
Я притронулась к пыли веков и почуствовала себя странно.( дура це алергія на пил)
Над Хогвартсом смыкалось.( смикались ..в істеричному припадку..всі хто це читає)
Все стоя апладировали мне( за стихи), а потом напились и упали.( сцуко..ВІльям кривавий два ( боже прости за поірвняння))))
Через время, показавшееся мне без конечным блаженством, он убрал свои губы и нежно на меня посмотрел.( угу..грацыйно змів свої селіконові губи)
Наверное, он заметил, как мое лицо меняется не в лучшую сторону, поэтому замолчал и покорно поднялся с кровати на ноги. Я решила, что он на правильном пути, и даже дала ему одеться. ( но коментс)
Я схватила Поттера за руку и грациозно выскользнула из гостинной, и понеслась, по коридору грациозно как лань. ( і гранціозно впендьорилась в стіну)
Мои глаза судорожно стинсулись.( яка гидота)


Це геніальний стьоб. аффтору респегт і уважуха))))))))))

20:54 

Фотожоп!!! Дуже ржачний!!!!!!!!!!

forum.lanos.in.ua/index.php?showtopic=19860&a... - дивитись всім...Фотожоп із фотожопів...орево!!!!!!!!!!

21:51 

я таки веду дньов..правда-правда)))))))))))))))))))

Захотілось просто щось написати..всі тут по 10 постів на день вішають а у менечасу нема...та і власне...розписувати свій день я не любитель...а за роботою навчанням і перемінними гульками якось часу нема щосьб дряпати....
Що сказати...втомилася.
Сьодні 10 годин на ногах - анкетую-анкетую-анкетую лікарів....вони мну сняться кожну ніч, весь час. Ну по досіду з працею промоутером знаю що ще тижні зодва і перестануть. Горілка мені перестала снитись через два місяці)))))))
В універі сплю. Іноді похрапую. Робити нічого, задавати нічого. Четвертий курс .Переливаємо з пустого в порожнє.....Пару лкасних препоів .пару хрінових пару ніяких. Висить курсова яку я ще і не починала.
Але знаєте все добре.
Правда іноді хочеться все икнути, лягти і плювати в стелю. та це тупість.
Не працювати в 21 то є якось ненормально. До тго ж мої батьяки явно не можуть дати грошовий відповідник моїм запитам)))) Отож доводиться крутись якось самій. знаєте іноді заздрю гламурним тоьлам і підарасам ( знаєте як в "Глянці" - Він підарас!!! - Я не знала що він голубий. - А я і не кажу що він голубий .Я кажу що він підарас сволота і скотина)))))))) нічьо ім робити не треба. Універ оплотять клубаси оплотять Турцію оплотять, на роботу влаштують, живи не парся.
Але насправді їх жаль. Бо їм нема чого прагнути. Вони пливуть по життю, не знають як чогось досягати своїми силами і як це круто отримати свої гроші ,вчитися безкоштовно зароббляючи стовідсоткову знижку. та навіть класно сидіти в три ночіі думати: як білн відпрацювати 40 енок нагуляних шоб ту знижку не втратити)))))
У них немає в житті смаку .Просто пісний салатик .А у нас то шашлик то бовтанка, зате як вічувається різниця)))))
От їхні батьки у мну в респегті - самі в перебудову добилися чогось посколочували бізнеси...Але в більшому респегті у мене ті батьки які сколотивши гроші ще і виросл ЛЮДЕЙ які самі чогось прагнуь досягають і навіть намагаються тих грошей у батьків не брати. Та нажаль таких меншість.
Аще у пісному гламурному житті часто немає нічого справжнього - дружби кохання. Занадто у них все глянцево.
Доречи треба оговоритись, що називаючи гламур гламуром, я маю наувазі не хороший дорогий одяг ,косметику, не похід по клубах.Бо я це тех люблю теж нна це намагаюсь заробити . Але гламур це стиль життя - я король і мені на всіх срати, та насправді я ніхто і єдине що цінного в мене є то гроші ,і то вони моїх батьків. А так - пустишка.
Гарна обгортка а замість цукерки - лайно)))))
І хай їх батьки вже накупили машин і квартир ,хай вони не паряться в універі, бо їм власне пофігу..все одно їх влаштують, та я ніколи б не проміняла своє життя на їхнє. Бо якщо я сьодні пробігала 10 годин по лікарнях, зара пишу реферат, потім буду робити другу план на дипломку, потім сяду дозаповнювати свої робочі анкети ,потім буду робити гру ,яку нам надумалось забабахати ,лягу в три встану в шість, побіжу в універ, і знову на роботу ,і в переервах пиво з друзями, а на вихідних нічна тусовка - три пялшки моренго, пиво, може горілка. їсти нічого, та то не так важливо....хех я це все не поміняю на масахж, педикур, манікур, посиденьки з тими кого ти ненавидиш, мартіні ,коктейлі ,машину ,10годинний сон, можливо похід в універ і більше нічого. Фальшика. Все.
Я люблю мартіні і коктейлі, я хочу ходити на мнікюр і педикюр, я люблю клуби. І я, чорт забирай, хочу машину .але я зароблю все це сама. І спробую лишитись людиною. бо тільки поруч з людиною є хоч невелике коло але також людей. А не манекенів.

11:15 

lock Доступ к записи ограничен

Просто так..нічого робити на парі.....замість того щоб моніторити всяку хрін...я займалась іншою хрінню..типу думала)))))

URL
02:00 

Народжена до Свята))) Хепі Бьоздей Юлька))))))))))

Моя люба Повелитель-Лавушка!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!!!!!!!!!!
Народжена в такий день обовязково має бути прекрасною, милою, тендітною, чарівливою та звабливою!!!!!!!!!!!!
Бажаю тобі щастя в усіх його проявах.
Хай твоя сімя буде завжди дружньою і щасливою. Хай твій синочок тебе радує, не хворіє і буде розумничком.
Бажаю тобі здоровя, радості і успіхів у всьому!!!!
І головне - будт коханою. Ти наша Любляча Лавушка, чудова і неймовірно добра людина. Хай поруч з тобою буде той хто оцінить і зрозуміє твою дороту і поверне твою любов помножено в багато разів.
Люблю-люблю)))
Твоє Дитя))))))))))))


22:36 

Восьме Березня!!!!!!!!!!!!!

Всі мої любі дівчатка. В першу чергу сімя - Лавушка Сістер і Дитинча а також всі інші)))
Вітаю вас зі святом Восьмого Березня.
Бажаю бути вільними, самостійними, задоволеними життям .Досягати всього самим і пишатися собою.
Але також бажаю щоб поряд були ті хто може за потреби стати вашою камяною стіною, з ким можна бути слабкою і тендітню, щирою доброю і ніжною, накого можна покластися і довіритися.
Будьте завжди щасливими!!!
Радості щстя кохання.
Усіх люблю!!!!!!!!!!!!!!\


21:23 

а тепер тьотко)))))




21:15 

шось не так натисла...стала мужиком.........




Ну нічьо, буду вважати що в душі я Костиль))))))))))))))

21:14 

невже це я...........



Вы пошляк-прагматик
Вы не видите жизни в полноте, но она вынуждена с вами считаться. Вы хорошо выбираете путь, способ самореализации и делаете правильные выводы, когда они вас устраивают. Вы независимы, но хорошо управляемы, вы хорошо умеете создавать видимость бурной деятельности и совсем плохо - что-то делать на самом деле полезное, чаще всего кому-то приходится за вас доделывать вашу работу, притом тот, кто доделывает, обычно думает. что это его собственная святая обязанность. Вы ленивы и слочны, у вас есть масса преимуществ, которые дадут вам возможность стать великим или знаменитым.
С вами скучно, если вас не будить.
Вам хорошо быть менеджером среднего звена, секретаршей-блондинкой, официантом в Макдональдсе, библиотекарем или программистом, вы будете неплохим гангстером или олигархом.
Вам противопоказана та работа, которая связана с риском для жизни или вообще может нанести вам и окружающим вред, вам нельзя ничего доверять из материальных ценностей, я бы спрятал от вас ещё и ежей, дикобразов и булавки.
Вы себя не выдумали, но очень к этому склонны, на досуге вы привлекаете рабочую силу и собутыльников, чтобы они вам немного помогли - своей фантазии у вас просто не хватит, у вас самостоятельно получается очень неубедительно.
Избегайте алкоголя всё-таки.
Наскольок вы себя выдумали?


21:08 

я-колабрик буль-буль-буль))))))))))




Вы, вероятнее всего, жёлтая подводная лодка.
Технические характеристики: вас изобрели в шестидесятые и вы до сих пор сохранили возможность держаться на плаву в любой шторм. Ну, это вероятно, потому, что вы редко ходите по спокойному океану. Невысокая скорость хода полностью компенсируется неограниченным запасом топлива. Интересно, кто наливал это топливо и из чего оно состоит, ни вы, ни даже тот, кто наливал, не знаете.
Ваша команда состоит из любых самоопределившихся аборигенов - вы не замечаете, как экипаж плавно превращается из негров в индусов и наоборот. Главное, чтоб пели хорошо и душевно.Вооружение: труба иерихонская, сеть из магнитофонной ленты, русалка голая, завлекающая ирланской арфой, плакаты - "не бей лежачего" и "хиппи форева".
Живучесть лодки достигается большим количеством плавающих вокруг пустых пивных бутылок.Вы лидер по автономным походам и практически непотопляемы, погружетесь потрясающе глубоко... Но вообще-то у вас глубиномер заело лет пятнадцать назад, так что вы несколько потеряли чувство реальности, извините.


Какая вы подводная лодка?


Мій придуманий світ...СанніДейл)

главная